Молодий, просунутий айтішник вперше прийшов на сповідь. Довго стоїть, переминається з ноги на ногу, нарешті підходить до священника і каже:
– Батюшко, я тут гріхи накидав... Але паперця немає, я їх у смартфоні в нотатках записав. Можна я з екрана прочитаю?
Літній батюшка подивився на гаджет, перехрестився і відповідає:
– Читай. Добре хоч, що ти їх у «хмару» відразу не залив, а то у Архангела Михаїла і так роботи багато з нашими базами даних.
Йде іспит з гомілетики (мистецтва проповіді). Семінарист виходить на кафедру, довго мовчить, дивиться на комісію і нарешті патетично запитує:
- Брати і сестри! Чи знаєте ви, про що я хочу вам сказати?
Усі хором:
- Не знаємо!
- Ну, на немає і суду немає, - каже семінарист і йде.
Його повертають: «Спробуйте ще раз». Він знову на кафедрі:
- Чи знаєте ви, про що я хочу вам сказати?
Усі, вирішивши підіграти:
- Знаємо!
- Ну, раз знаєте, то й розповідати нічого, - відповідає кмітливий студент і знову прямує до виходу.
Професор, сміючись: «Остання спроба!». Семінарист втретє:
- Чи знаєте ви, про що я хочу вам сказати?
Половина аудиторії кричить: «Знаємо!», друга половина: «Не знаємо!».
Семінарист, не розгубившись:
- Чудово. Нехай ті, хто знають, розкажуть тим, хто не знають. А я вільний!
Один монах дуже пишався своїм постництвом. І ось сниться йому сон, що він стоїть біля воріт раю. Ангел дивиться в книгу і каже:
– Так, викреслюємо з твого меню м'ясо, молоко, яйця... Ого, ти навіть рибу не їв! Вражаюче.
Монах сяє. Ангел продовжує:
– Але зате в графі «Люди» написано, що на сніданок ти з'їв послушника, на обід – ігумена, а на вечерю – всіх паломників цілком. Іди, дорогий, перетравлюй, в раю місць немає.
Маленька дівчинка молиться перед сном:
– Господи, зроби так, щоб усі погані люди стали хорошими, а всі хороші – ще кращими. І, будь ласка, перенеси місто Рим в Африку!
Мама, почувши це, дивується:
– Навіщо ж Рим в Африку, донечко?
– А я так у контрольній з географії написала!
Приходить парафіянка до настоятеля:
— Батюшко, я скоїла страшний гріх — я подивилася в дзеркало і подумала, що я дуже красива!
Батюшко уважно подивився на неї і відповів:
— Заспокойся, доню моя. Це не гріх, це — добросовісна омана!
Молодий пономар, бажаючи відзначитися, на Пасху так несамовито дзвонив у дзвони, що старий дзвонар не витримав і піднявся на дзвіницю.
– Ти що ж, малий, так набатуєш? Це ж радість має бути, а в тебе наче пожежа в пеклі!
– Так я, дідусю, від усього серця, щоб усі грішники прокинулися!
– Грішники-то прокинуться, – зітхнув старий, – та тільки боюся, першими прокинуться ті, хто в сусідньому будинку в нічну зміну працював. У них після твого дзвону буде тільки одне питання: як тебе до Царства Небесного без черги відправити.
На репетиції регент, доведений до повного відчаю фальшивим співом басів, зупиняє хор. Знімає окуляри, довго протирає їх хустинкою і тихо, з глибоким болем говорить:
– Браття... Я прекрасно розумію, що ви співаєте не за нотами, а виключно за натхненням Святого Духа. Але чи не можна попросити у Господа благодать хоча б в межах однієї тональності?