Незалежні від незалежності…
Справжня наша Батьківщина там, у Небесному Єрусалимі. І ось ця Батьківщина дійсно незалежна: від злоби, ненависті, наклепу, брехні, насильства. Незалежна від гріха.
24 серпня ми святкуємо День Незалежності. Дійсно, дуже важлива подія для будь-якого народу, який відстояв право самому керувати країною, самому розпоряджатися її багатствами, право розвивати свою культуру, мову. І, звичайно, право вільно сповідувати свою релігію.
Україна здавна була православною. Однак Православ'я на нашій землі постійно утискалося. І з боку мусульман, і католиків, і більшовиків.
Тепер, коли ми незалежні, ми можемо вільно сповідувати свою віру, ніхто вже не може нам у цьому завадити... Саме так мало б бути…
Але, на великий жаль, православні громадяни України не відчувають плодів цієї незалежності. Вона ніби не для них. У своїй рідній і незалежній країні над ними буквально знущаються. І роблять це підкреслено нахабно і виклично. Не будемо зараз перераховувати все те, з чим стикаються наші віряни кожного дня. Візьмемо тільки останні пару днів.
У Збаражі влада заборонила паломникам з Кам'янця-Подільського в Почаїв йти через їхню територію. А за кілька днів до цього влада познущалася над мощами Преподобних Печерських – величезною святинею нашого народу. Нагадаємо, незалежного. І які почуття повинні бути в цей день у вірян УПЦ?
Коли їх свідомо перетворюють на вигнанців і ворогів у власній країні. Роблять «незалежними» від незалежності.
Ми любимо свою Україну, тому це гірко і образливо. Але чи є це трагедією?
«Царство Моє не від світу цього», – каже Христос. А ще каже, «якщо Мене гнали, будуть гнати і Вас».
Справжня наша Батьківщина там, у Небесному Єрусалимі. І ось ця Батьківщина дійсно незалежна: від злоби, ненависті, наклепу, брехні, насильства. Незалежна від гріха.
Це те, що по-справжньому радує наших вірян!
