Ти ж щасливий? Тоді навіщо щось змінювати?
Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів дослідження, згідно з яким 71% українців назвали себе щасливими. Ще 11% на запитання, чи щасливі вони, відповіли: «і так, і ні». І лише 16% зізналися, що щасливими себе не вважають.
Що тут скажеш?
У країні,
- де йде страшна війна і щодня гинуть люди;
- де сотні тисяч переселенців позбулися домівки;
- де люди регулярно ночують у метро, рятуючись від обстрілів, і живуть на антидепресантах;
- де верхівка влади погрузла у фантастичній корупції;
- де чоловіки ховаються від ТЦК і йдуть через гори за кордон;
- де ніхто не знає, як переживе найближчу зиму, – 3/4 кажуть, що щасливі.
Зараз знову активізувалися американські переговорники, які намагаються покласти край війні та наблизити мир. І тут виходить таке чудове опитування. Воно ніби говорить владі США: подивіться, українцям подобається так жити. Вони не просто всім задоволені, вони щасливі. Їм не потрібен ніякий мир, навіщо щось змінювати?
До речі, і КМІС, і інші соціологи регулярно публікують дослідження, до яких конфесій зараховують себе українці. Наприклад, згідно з останнім дослідженням КМІС, у ПЦУ в дев'ять разів більше парафіян, ніж в УПЦ. І це ще не межа: у Центру Разумкова розрив сягає дванадцяти разів.
Не так давно НАБУ оприлюднило «темники» влади щодо роботи з медіа. Там фігурували й експерти-соціологи, яким спускали завдання з поширення певних тез.
Звісно, ми не маємо права говорити, що опитування про щастя належить до їх числа. Мабуть, просто збіглося.
