Убити людину до народження можна, після — ні. Чому?
Діти — це найпривілейованіша частина суспільства. І водночас у цьому самому суспільстві дітей офіційно дозволено вбивати — причому масово.
У Борисполі сталася трагедія: мати в день повернення з пологового будинку викинула новонароджену дитину з шостого поверху. Немовля загинуло. Жінці вже повідомили про підозру в умисному вбивстві, її майже напевно чекає в'язниця.
Те, що сталося, безумовно, жахливе. Жінки, перебуваючи в стані післяпологової депресії, нерідко вчиняють убивства дітей або самогубство. Але зараз хотілося б поговорити про інше. Про дивну логіку суспільства.
За вбивство новонародженої дитини передбачена в'язниця. І це логічно: за законом позбавлення життя людини, а тим більше дитини, має бути покарано. Але якби ту саму дитину вбили кількома місяцями раніше — це вважалося б цілком нормальним і законним вчинком.
В Україні аборти дозволені до 12 тижнів вагітності, а в окремих випадках — до 22 (5,5 місяця). Пологи відбуваються на 9 місяці.
Тобто якби нещасна мати з Борисполя з якихось причин вирішила зробити аборт, то офіційно це називалося б «штучним перериванням вагітності». Але зараз це «вбивство» з усіма наслідками. Проте в чому різниця? Лише в тому, що дитину вбили б раніше? Лише в кількох місяцях часу?
Діти — це найпривілейованіша частина суспільства. Їх ретельно оберігають, їм віддають найкраще. І водночас у цьому самому суспільстві дітей офіційно дозволено вбивати — причому масово.
Як так сталося, що ми живемо в такому задзеркаллі?
