13 жовтня – пам'ять святителя Михаїла, першого митрополита Київського

Святитель Михаїл, перший митрополит Київський, за Іоакимівським літописом – родом сирієць, за іншими літописними повідомленнями – болгарин або серб. У 989 році він прибув з Корсуня разом з іншими священнослужителями до святого рівноапостольного князя Володимира, який незадовго до цього прийняв Хрещення.

На долю першого митрополита Київського випало нелегке, але благодатне служіння. Він ревно обходив новопросвічену Русь, проповідуючи Святе Євангеліє, хрестячи і навчаючи новонавернених людей, засновуючи перші храми та духовні училища.

У Ростові він заснував першу дерев'яну церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці і поставив там єпископом Феодора Грека. Святитель Михаїл був мудрим і тихим, хоч і суворим ієрархом. Руська Церква зберегла пам'ять про заслуги первосвятителя: у синодиках Новгородського та Київського Софійських соборів він по праву іменується первоначальником.

Преставився святитель Михаїл у 992 році і був похований в Десятинній церкві Пресвятої Богородиці в Києві. Близько 1103 року при святому ігумені Феоктисті, мощі його були перенесені в Антонієву печеру, а 1 жовтня 1730 року – у Велику Печерську церкву (Успенський храм). У зв'язку з цим пам'ять його встановлено на 30 вересня, а також 15 червня – в день кончини.

Раніше пам'ять його відзначалася також 2 вересня, разом з преподобними Антонієм та Феодосієм Печерськими. Підтвердження цьому містить служба йому: у 2-й стихирі на «Хвалітніх» про святителя Михаїла говориться так: «Перше Нового літа розпочинаючи обходження, як найпершому тобі, блаженний, і початівцю Руської землі архієреєві, спочатку піснею рукояті приносимо».