Отче, благословіть, йду на війну...
Будемо молитися, ми молимося за усіх наших захисників!
Щойно, розоблачившись, йду до виходу, тут в храм забігає чоловік:
- Отче, благословіть, йду на війну...
- Бог благословить! - благословив його і окропив святою водою. Він заплакав... З мокрими очима відходить. Запитую:
- Як Вас звуть? Будемо молитися, ми молимося за усіх наших захисників!
- Я, Тарас, - витирає очі.
- А прізвище?
- Шевченко! - посміхнувся захисник.
Дивно, подумав я, як символічно - Тарас Шевченко.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
11 Грудня 21:22
Алогічність любові
10 Грудня 15:44
Справедливість не за ярликами
11 Листопада 17:38
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
07 Листопада 20:05
Коли святиню перетворили на попіл
03 Листопада 17:45
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
24 Жовтня 17:38
