Всіх священників на фронт: нова тактика знищення Церкви
Влада придумала, як перемогти Церкву, – відправити всіх священників на війну. Які є способи цього уникнути, окрім посту та молитви?
Останнім часом дедалі частіше приходять новини про те, що священників УПЦ затримують співробітники ТЦК, швидко оформлюють всі необхідні документи і відправляють до лав ЗСУ. Якщо раніше таких випадків були одиниці, то тепер їх значно більше, і це число зростає. Все свідчить про те, що влада вважає, що, нарешті, знайшла ефективний спосіб тиску на духовенство УПЦ. Цим способом вони сподіваються все ж знищити Церкву і змусити її злитися з ПЦУ.
Конфіденційні джерела СПЖ в різних держструктурах підтверджують дане припущення. А найнаочніше підтвердження – це відсутність священників УПЦ у списку на бронювання співробітників релігійних організацій, затверджене наказом Держслужби з етнополітики та свободи совісті.
Цим наказом влада звертається прямо до кожного окремого священника – перейди в ПЦУ і всі твої проблеми вирішаться. Тебе не заберуть на фронт, ти залишишся зі своєю сім'єю або в своєму монастирі, і все у тебе буде як раніше.
У чомусь ця спокуса подібна до євангельської: «Знову бере Його диявол на дуже високу гору і показує Йому всі царства світу і славу їхню, і говорить Йому: все це дам Тобі, якщо, впавши, поклонишся мені. Тоді Ісус говорить йому: відійди від Мене, сатано, бо написано: "Господу Богу твоєму поклоняйся і Йому одному служи"» (Мф. 4: 8–10).
Для тих, хто захоче наслідувати приклад Христа і не піддасться спокусі вирішити свої проблеми одним легким зрадництвом Церкви, перша справа – це молитва до Господа і уповання на Його милість і всеблагий Промисл. «Поклади на Господа турботи твої, і Він підтримає тебе. Ніколи не дасть Він похитнутися праведнику» (Пс. 54: 23). Але і зі свого боку можна зробити деякі кроки, які допоможуть уникнути долі, яку нинішня українська влада приготувала нашому духовенству.
Кожному священнику слід пам'ятати про те, що його доля – це доля Церкви, доля тієї християнської громади, яку він очолює. Універсальний принцип, відомий із найдавніших часів, – «вражу пастиря, і розсіються вівці стада…» (Мф. 26: 31). Тому, щоб вівці не розсіялися, кожному священнику слід докласти максимум зусиль, щоб залишитися зі своєю паствою. А там – як Бог дасть. Великою мірою, ці зусилля слід було б докладати ще багато місяців тому, а не сподіватися на те, що влада не посміє забирати священників в армію. Наприклад, ті, у кого двоє неповнолітніх дітей, могли б народити третього. Так, діти – це дар Божий, а не спосіб уникнути мобілізації. Проте… Взагалі в цій публікації ми будемо намагатися говорити напряму, як воно є, виходячи з практичних міркувань. Якщо ці поради виявляться комусь корисними і хтось зуміє з їхньою допомогою зберегти себе для своєї пастви, наше завдання буде виконаним. Нижче наводимо деякі рекомендації, як легальним способом можна уникнути мобілізації.
Спосіб 1: інвалідність
Інвалідність, причому будь-якої групи, є підставою для відстрочки мобілізації згідно зі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Пункт 1 цієї статті говорить: «Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані <…> визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я на строк 6–12 місяців (з подальшим проходженням військово-лікарської комісії)».
У реальності сьогодні мобілізують інвалідів III групи, хоча це і незаконно. Багато священників мобілізаційного віку мають різні захворювання, що підпадають під певну групу інвалідності, але з різних причин не оформлювали інвалідність. Це велика помилка. Не треба чекати, поки заберуть в ТЦК. Не треба сподіватися, що лікарська комісія там розбереться і визнає непридатним. Потрібно оформляти інвалідність і вже з цими документами йти в ТЦК. Так, зараз це вже зробити важко, так, зараз система лікарських комісій реформується і процес оформлення вкрай заплутаний. Але якщо є медичні показання до інвалідності, потрібно займатися оформленням.
Спосіб 2: догляд за інвалідом
Ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» містить цілий список осіб, догляд за якими дає відстрочку від мобілізації. Це:
· дружина з інвалідністю I або II групи;
· дружина з інвалідністю III групи, встановленою внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, або інших;
· дружина, дитина, батько, мати, батьки дружини (якщо вона сама потребує постійного догляду), які не мають інвалідності, але потребують догляду внаслідок хвороби;
· один з батьків або батьків дружини з інвалідністю I або II групи, якщо немає інших невійськовозобов'язаних осіб, які за законом повинні їх утримувати;
· члени сім'ї другого (а при їх відсутності – третього) ступеня спорідненості особи з інвалідністю I або II групи.
Для того, щоб отримати відстрочку за цими підставами, необхідно оформити медичні документи на особу, яка потребує догляду (свідоцтво про інвалідність, документи, що підтверджують необхідність догляду тощо), документи, що підтверджують родинні зв'язки, та акт про фактичне здійснення догляду.
Водночас закон не передбачає можливості, що священник, наприклад, оформлює догляд за старенькою хворою людиною з-поміж своїх парафіян і на цій підставі отримує відстрочку. Якщо така людина не є родичем священника, то єдина можливість отримати відстрочку – це визнати її недієздатною та оформити опікунство. Але це дуже довгий процес, який накладає на опікуна дуже серйозні обмеження та зобов'язання.
Якщо є якийсь родич, який підпадає під ці умови, і якщо є можливість довести, що ніхто інший не може доглядати його, треба намагатися оформляти відстрочку за доглядом.
Спосіб 3: усиновлення, опіка, піклування
Якщо третю дитину з якихось причин неможливо народити, її можна усиновити. Усиновлення – процес довгий, клопітний і треба багато нервів. Але ст. 23 Закону «Про мобілізацію…» передбачає не лише усиновлення, а й низку інших статусів, оформлення яких простіше, проте дає підстави для відстрочення. Це: опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі. Причому в ряді випадків це може бути не третя дитина в сім'ї, а єдина. Відстрочка надається особам, які оформили опікунство, піклування про:
· дитину з будь-якою інвалідністю до 18 років;
· повнолітню дитину з інвалідністю I або II групи;
· дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні захворювання, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні хвороби нирок четвертого ступеня, дитину, що отримала травму, що вимагає трансплантації органу, що вимагає паліативної допомоги;
· дитину, яка до моменту усиновлення, опіки, піклування була дитиною-сиротою або дитиною, позбавленою батьківського піклування, віком до 18 років.
Усиновлення, піклування про дитину-інваліда або сироту – це не тільки можливість отримати відстрочку, а й дуже богоугодна справа. Таких дітей в Україні, на жаль, дуже багато.
Спосіб 4: Бронювання
Найпершою підставою для відстрочення мобілізації у ст. 23 Закону "Про мобілізацію..." є бронювання. Бронювати можуть як держоргани та органи місцевого самоврядування, так і різні підприємства та організації. Влаштуватися на роботу, наприклад, у сільраду й отримати броню для священника УПЦ малоймовірно, а от із підприємствами можна спробувати.
Безпосередньо питання бронювання регулюються Постановою КМУ від 27.01.2023 №76 «Деякі питання реалізації положень Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію на період мобілізації та на воєнний час». Останні зміни були внесені до цієї постанови 30.05.2025 р.
Для того, щоб мати право бронювати працівників, відповідні підприємства, установи та організації мають бути визнаними критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ або для функціонування економіки й забезпечення життєдіяльності населення. Критично важливими вважаються підприємства, які задовольняють хоча б 3 критеріям з наступних 7:
1. Стратегічне значення для економіки чи безпеки.
2. Виконання мобілізаційних завдань.
3. Виробництво товарів/послуг у сфері критичної інфраструктури.
4. Обсяг сплати податків та зборів (≥1,5 млн грн за попередній рік).
5. Обсяг валютного виторгу (≥32 млн грн на рік).
6. Обсяг експорту (≥3% галузевого експорту).
7. Наявність робочих місць (≥50 штатних співробітників).
Якщо є 3 критерії, то підприємство подає письмове клопотання до профільного міністерства (Міненерго, Мінцифри, МінАПК тощо), потім це міністерство подає дані до Мінекономіки, яке включає підприємство до переліку критично важливих. Далі підприємство може подавати списки на бронювання, які затверджує Генштаб ЗСУ та вносить до відповідного реєстру.
Як правило, критично важливе підприємство може бронювати до 50% своїх співробітників, але є деякі винятки. Заброньована особа має бути зарахованою до штату підприємства і отримувати зарплату не нижчу за мінімальну, помножену на 2,5. На сьогодні це 20 тис. грн. За цих умов державі у вигляді податків і зборів необхідно заплатити 18% ПДФО і 5% військового збору, тобто 4600 грн.
Якщо на приході або в монастирі є парафіяни, які займають керівні посади або є власниками критично важливих підприємств, вони можуть оформити батюшку на роботу або навіть спеціально під нього створити якусь посаду і таким чином його забронювати.
При цьому, звісно, необхідно сплачувати податок. А якщо підприємство ще не визнане критично важливим, то є сенс цим зайнятися. Можливо, це вимагатиме деяких зусиль, щоб дотягнути параметри підприємства до зазначених вище критеріїв.
Післямова
Звичайно, описані способи отримання відстрочки – це не покрокова інструкція, а швидше заклик до дії. Кожен спосіб має безліч нюансів, описати які у цій статті немає можливості. Це вже справа юристів та інших компетентних осіб.
Так, велика кількість священників об'єктивно не зможуть скористатися цими порадами і їм залишиться тільки сподіватися на Божу милість. Але значна частина приблизно з 12 тисяч священнослужителів УПЦ зможуть цілком легально отримати відстрочку і залишитися зі своєю паствою. Отже, і розрахунок влади на те, що мобілізація священників призведе до знищення Церкви, виявиться помилковим. У стосунках Бога і людини завжди діє принцип синергії. Бог зі Свого боку керує Церквою, але і ми повинні робити все, що від нас залежить, щоб Церква жила і зміцнювалася.
І ще раз повторимо: ми не закликаємо вдаватися до якихось обманів чи шахрайства. Але використати всі способи, передбачені українським законодавством, маємо повне право.
