Суд «скасував експертизу» ДЕСС: чому це важливіше, ніж здається
Апеляційний суд не скасував сам процес заборони УПЦ. Але він визнав дефектним документ, на якому влада побудувала кампанію зі знищення Церкви.
6 квітня 2026 р. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалив постанову у справі №320/26027/23 за позовом Київської Митрополії УПЦ до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті та до її голови Віктора Єленського, якою скасував наказ ДЭСС про затвердження «експертизи» 2023 р., що визнала УПЦ частиною РПЦ.
Тут важливо не впасти ні в ейфорію, ні в недооцінку події. Апеляційний суд не скасував сам процес заборони УПЦ: не скасував антицерковний закон, не закрив усі ліквідаційні позови проти церковних структур і не заборонив ДЕСС проводити нові дослідження. Але суд визнав дефектною процедуру затвердження того самого документа, на якому будувалася вся юридична, ідеологічна, інформаційна та силова кампанія зі знищення УПЦ.
Коротка хронологія подій
1 грудня 2022 р. В. Зеленський заявив про рішення РНБО внести до Верховної Ради України законопроект про неможливість діяльності в Україні релігійних організацій, афільованих з центрами впливу в РФ. Цю подію можна вважати точкою відліку нинішнього етапу переслідувань УПЦ. Кабміну було доручено розробити відповідний законопроект, перевірити Києво-Печерську лавру, ДЕСС – провести експертизу Статуту УПЦ на предмет канонічного зв'язку з РПЦ і за необхідності «вжити заходів» і так далі.
23 грудня 2022 р. ДЕСС видала Наказ «Про забезпечення проведення релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Українською Православною Церквою». «Експертами» переважно були призначені особи, які багато років публічно заявляли про свою вороже ставлення до УПЦ.
10 січня 2023 р. Київська Митрополія УПЦ подала заяву про відвід членів експертної групи, вказуючи на їхню можливу упередженість. Але ДЕСС не задовольнила цю заяву, провела «експертизу» і наказом № Н-8/11 від 27 січня 2023 р. затвердила її висновки. Ці висновки були вирішені заздалегідь: «Статус УПЦ як структурного підрозділу РПЦ, <…> залишається незмінним».
Обидва ці накази ДЕСС були оскаржені в суді адвокатом Києво-Печерської лаври протоієреєм Микитою Чекманом.
Після публікації результатів «експертизи» в інформаційному просторі з'явилася зручна для влади формула: «Державна експертиза довела, що УПЦ – це московська церква». Юридично «експертиза» не ліквідувала УПЦ, але вона стала тим документом, на який влада посилалася, навіюючи суспільству: УПЦ – ворог, і цю Церкву потрібно забороняти».
20 серпня 2024 р. ВРУ прийняла Закон «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», покликаний заборонити УПЦ, Президент його оперативно підписав, і 23 вересня 2024 р. він набув чинності.
Відповідно до цього закону ДЕСС провела нове «дослідження», яке фактично продовжило логіку «експертизи» 2023 р. За результатами цього «дослідження» ДЕСС заявила про ознаки афільованості з РПЦ управляючого органу УПЦ – Київської Митрополії. Відповідний Наказ ДЕСС був опублікований 8 липня 2025 р. При цьому основними аргументами в «дослідженні» знову стали документи РПЦ: рішення її Собору, Синоду та положення її статуту.
17 липня 2025 р. ДЕСС видала Київській Митрополії УПЦ приписання усунути виявлені, на думку служби, порушення до 18 серпня 2025 р., а 27 серпня 2025 р. заявила, що Київська Митрополія УПЦ не усунула «порушення» і визнала її афільованою з РПЦ.
Наступним кроком зі знищення Церкви став позов ДЕСС до суду про припинення діяльності Київської Митрополії УПЦ.
3 вересня 2025 р. Шостий апеляційний адміністративний суд Києва відкрив провадження у справі №855/11/25 про припинення діяльності релігійної організації «Київська Митрополія УПЦ». Розгляд справи, однак, не призвів до швидкого рішення про ліквідацію Київської Митрополії УПЦ, що саме по собі показово. Судові засідання в основному відкладалися з різних причин.
І ось тепер, 6 квітня 2026 р., цей суд за іншою справою – №320/26027/23 – скасував наказ ДЕСС від 27 січня 2023 р. № Н-8/11, яким був затверджений висновок тієї самої релігієзнавчої «експертизи». Суд зазначив, що ДЕСС не розглянула заяву Київської Митрополії УПЦ про відвід експертів, визнав це «протиправною бездіяльністю» ДЕСС і зобов'язав провести повторну експертизу.
На це рішення Шостого апеляційного адміністративного суду ДЕСС подала касаційну скаргу до Верховного суду, що, втім, не скасовує дієвості самого рішення.
Реакція недругів УПЦ: «нічого не сталося» чи «зрада»?
З одного боку, ДЕСС усіляко намагається зменшити значення скасування «експертизи» 2023 р. Аргументи служби зводяться до трьох тез: суд не скасував сам висновок релігієзнавчої експертизи, а лише вказав на процедурний недолік; окремий наказ ДЕСС від 8 липня 2025 р. про ознаки афільованості Київської Митрополії УПЦ продовжує діяти; касаційна скарга вже подана. Представник експертної ради ДЕСС Андрій Смірнов поскаржився, що суд діяв «не заглиблюючись у правильність оспорюваного висновку».
Іншими словами, чиновники говорять суспільству: нічого страшного, все під контролем, процес заборони продовжується. Але політики, які роками вимагали заборони УПЦ, реагують зовсім інакше.
Наприклад, народний депутат Оксана Савчук назвала рішення суду «зрадою» і «шоком для всіх розумних громадян». Вона заявила: «Мова не тільки про релігію. Мова про безпеку». Тобто повторила ту саму мантру, яку влада твердить уже давно, що нібито УПЦ загрожує безпеці України.
Ще жорсткіше висловився народний депутат Ігор Гузь. Він поскаржився, що Шостий апеляційний адміністративний суд скасував єдиний документ, на підставі якого влада могла ліквідовувати структури УПЦ. Гузь також звинуватив суддів у роботі на ворога і заявив: «Москва руками своєї агентури рятує свою релігійну мережу». Доказів цьому він, звичайно ж, не надав.
Чому ж чиновники ДЕСС говорять, що нічого серйозного не сталося, а налаштовані проти УПЦ політики кричать: «Караул»? Щоб відповісти на це питання, потрібно розібратися в ролі, яку відіграє «експертиза» 2023 р. у процесі знищення УПЦ.
Роль «експертизи»
ДЕСС наполягає, що скасування «експертизи» 2023 р. не скасовує «дослідження» 2025 р. і не ставить під сумнів наказ про ознаки афільованості Київської Митрополії УПЦ з РПЦ. Формально це дійсно так. Але формальна різниця документів не скасовує їхнього внутрішнього зв'язку. Другий документ є логічним продовженням першого.
У 2023 р. ДЕСС стверджувала: УПЦ, незважаючи на рішення Собору 27 травня 2022 р., не розірвала церковно-канонічний зв'язок з РПЦ. А в 2025 р. ДЕСС заявляє те саме: Київська Митрополія УПЦ як частина УПЦ входить до структури РПЦ, а в документах РПЦ містяться положення про права органів РПЦ щодо Київської Митрополії.
В обох випадках логіка одна й та сама: статус української Церкви доводять через внутрішні документи РПЦ. Але якщо РПЦ у своєму статуті продовжує вважати УПЦ своєю частиною, то це говорить лише про претензії РПЦ. Чому ж українська держава приймає ці претензії як доказ проти самої УПЦ?
Якщо держава-агресор записала у свої документи, що Крим або українські області є її територією, хіба це має значення для України? Чому ж у церковній сфері логіка стає іншою? Чому документи РПЦ раптом стають підставою для переслідування української релігійної організації?
А адже саме цей аргумент є основою «експертизи», і саме він потім перекочував у «дослідження» 2025 р., яке стало підставою для судового позову про заборону Київської Митрополії УПЦ.
Але важливо розуміти, що «експертиза» 2023 р. була потрібна не тільки для суду, але й для чорного піару. Вона не була судовим рішенням, не ліквідувала УПЦ, не припиняла діяльність Київської Митрополії, не закривала парафії і не передавала храми іншим структурам. Її роль була іншою – і, можливо, навіть більш небезпечною.
Вона стала документом, який дозволив владі, чиновникам, депутатам, медіа та активістам говорити приблизно наступне: «УПЦ – це ворожа організація на території України. Це не просто політична думка. Це доведено державним органом». Після «експертизи» будь-яке слово УПЦ про свою самостійність почали оголошувати брехнею, а будь-яку спробу захистити Церкву – захистом «Москви».
Ярлик «московської церкви», який навісили на підставі «експертизи», не просто став відправною точкою в процесі заборони УПЦ, він став зручною формулою для публічної травлі віруючих УПЦ, способом розпалити ворожнечу та ненависть в українському суспільстві, моральним виправданням для захоплень храмів та інших безчинств.
«Експертизу» скасували. Якщо це порожня формальність, то чому Савчук говорить про «зраду»? Якщо це нічого не змінює, то чому Гузь скаржиться, що вже ледь чи не неможливо було закривати структури УПЦ? Якщо це просто технічне питання, чому опоненти УПЦ реагують так нервово?
Політики прекрасно розуміють:
суд не просто скасував один незначний документ з дрібної причини недотримання процедури. Суд скасував символ. Документ, який роками використовувався як державна печатка на обвинуваченні УПЦ у «промосковськості».
Чому це сталося саме зараз?
Ми не можемо стверджувати зі стовідсотковою впевненістю, що дане рішення суду свідчить про розворот усієї державної політики в релігійній сфері. Можливо, судді просто побачили занадто очевидне порушення: заява про відвід експертів була, рішення ДЕСС щодо неї не було, а висновок все одно затвердили. У нормальній правовій державі цього вже достатньо, щоб визнати процедуру дефектною.
Але українська реальність останніх років змушує поставити питання ширше. Чому це сталося саме зараз? Чому судова система у справах проти УПЦ загалом витримувала лінію влади, а зараз раптом виступила проти?
Є версія, що влада починає обережно переглядати своє ставлення до УПЦ і підстеляти соломку на випадок зміни політичної ситуації, початку передвиборчої кампанії і так далі. Цікаво, що дане рішення суд прийняв навіть раніше, ніж глава Офісу президента К. Буданов зробив свою сенсаційну заяву, що зараховувати УПЦ до Московського патріархату – маніпуляція.
Але розслаблятися віруючим ще дуже рано. Антицерковний закон як і раніше діє, «дослідження» 2025 р. має юридичну силу, справи про припинення діяльності церковних структур не закриті. А найголовніше – релігійна ворожнеча, яку влада розпалила в суспільстві, нікуди не поділася.
Однак одне можна сказати вже зараз: рішення про скасування «експертизи» ДЕСС концептуальне. Воно показує, що навіть всередині системи з'являється розуміння: не можна вибудовувати боротьбу з найчисленнішою релігійною організацією країни на документі, який затверджений з порушенням базової процедури.
І тут потрібно врахувати ще один важливий момент. Якщо звинувачення УПЦ на основі російських документів будуть визнані неспроможними, якщо політична ситуація зміниться, то комусь доведеться відповідати за ті явні беззаконня, які зараз чиняться щодо УПЦ. І крайніми майже напевно виявляться не ті, хто приймав стратегічні рішення, а ті, хто їх виконував: підписував накази, ігнорував заяви про відвід, затверджував сумнівні висновки, перетворював релігієзнавчу процедуру на політичний інструмент. Нинішнє рішення суду про скасування «експертизи» може бути для чиновників тривожним сигналом: не можна безкарно порушувати Конституцію та права людини в угоду владі.
Найголовніший висновок
Але найголовніший висновок з усієї цієї історії – не юридичний і навіть не політичний. Віруючим людям важливо не обманутися: наша надія не на апеляційний суд і не на те, що влада раптом опам'ятається. Ситуація може дуже швидко змінитися в будь-який бік.
Наша надія на Христа. А Господь не обіцяв Своїм учням спокійного життя, захисту від наклепу чи прихильності влади. Навпаки, Він прямо сказав: «У світі будете мати скорботу; але мужайтеся: Я переміг світ» (Ін. 16, 33). Отже, Господь переміг світ. Переміг усіх владних з їхніми арміями, держапаратом, медіаресурсом і так далі. Переміг смиренням і готовністю до кінця виконати волю Отця Небесного. Тільки цим можуть перемагати християни.
Христос попускає переслідування, але дає обітування: «…створю Церкву Мою, і врата пекельні не подолають її…» (Мф. 16, 18). На Церкву можуть ополчитися всі, можуть використати проти неї всю міць своєї влади, і все може розсипатися в один момент від якоїсь незначної дрібниці. Можливо, саме від того, що ДЕСС не розглянула скаргу про відвід членів «експертної групи» ДЕСС.
