Притча: голод відлюдника
Один відлюдник прийшов скаржитися старцеві, що кожного дня з дев'ятої ранку він у своїй самоті відчуває дивний голод.
Тоді як в монастирі, де він жив раніше, йому вдавалося без праці по кілька днів проводити без їжі.
– Не дивуйся цьому, сину мій, – відповів йому старець. – У пустелі немає нікого, хто був би свідком твоїх постів і хто підтримував би і живив тебе похвалами.
Перш марнославство служило тобі їжею в монастирі. І задоволення, яке ти відчував, виділяючись серед інших своєю стриманістю, було для тебе солодше за обід.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
Небесний купол: як візантійці підвісили храм на золотий ланцюг
13 Березня 23:20
Гностицизм: як єретиків намагалися перетворити на елітарний клуб
13 Березня 22:01
Навіщо Богу знадобилася Земля Обітована
13 Березня 00:34
Чому мозаїки світяться, коли гасне світло
12 Березня 23:08
До святих – за попереднім записом
10 Березня 14:15
«Пікасо́»: гріхопадіння і покаяння
08 Березня 09:00