Притча: про суд над іншими та про власні гріхи
Коли можна судити інших.
Один з насельників монастиря в Сцеті зробив серйозну помилку, і для суду над ним брати покликали наймудрішого відлюдника.
Відлюдник не хотів приходити, але брати були такими наполегливим, що він погодився. Однак перш, ніж відправитися, він взяв відро і зробив у його днищі кілька дірок. Потім наповнив відро піском і пішов в монастир.
Настоятель, звернувши увагу на відро, запитав, для чого це.
– Я прийшов судити іншого, – сказав самітник. – Мої гріхи біжать за мною, як і цей пісок у відрі. Але оскільки я не дивлюся назад і не можу бачити свої власні гріхи, то я здатен судити інших.
Ченці негайно вирішили скасувати суд.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці
11 Червня 19:51
Як ченці рятували античність, стиснувши зуби та пера
10 Червня 00:50
Заміське селище, де неміч перестала бути вироком
07 Червня 18:55
Що залишилося від Булгакова на Андріївському узвозі?
06 Червня 01:01
Одна літера не вирішить суперечку про святого Іллю Муромця
05 Червня 20:47
Брудний палець Фоми у відкритій рані Христа
31 Травня 23:59