Притча: про силу покаяння. Притча святителя Миколи Сербського
Одна людина прожила довге життя. Все життя вона грішила, але тут же приносила покаяння за звершені гріхи. Нарешті, встигнувши востаннє покаятися, людина спочила.
Злий дух прийшов за її душею і каже:
- Вона моя.
Господь же каже:
- Ні, вона каялась.
- Але ж хоч і каялась, знову грішила, – продовжував диявол.
Тоді Господь йому сказав:
- Якщо ти, будучи злим, брав її знову до себе після того, як вона Мені каялась, то як же Мені не прийняти її після того, як вона, коли вона згрішить, знову зверталася до Мене з покаянням? Ти забуваєш, що ти злий, а Я – благий.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці
11 Червня 19:51
Як ченці рятували античність, стиснувши зуби та пера
10 Червня 00:50
Заміське селище, де неміч перестала бути вироком
07 Червня 18:55
Що залишилося від Булгакова на Андріївському узвозі?
06 Червня 01:01
Одна літера не вирішить суперечку про святого Іллю Муромця
05 Червня 20:47
Брудний палець Фоми у відкритій рані Христа
31 Травня 23:59