Притча про стареньку та її душу
Нині люди все частіше впадають у депресію. Часи, кажуть, важкі. Але складні часи були завжди. А у людини завжди є свій особистий вибір. Про це наша притча.
У однієї доброї, мудрої бабусі запитали:
– Бабуся! Ти прожила таке важке життя, а душею залишилася молодшою за всіх нас: завжди весела і привітна, всьому рада – немов і настрою поганого у тебе не буває. Чи є у тебе якийсь секрет?
– Є, милі. Все хороше, що мені зробили, я записую в своєму серці, а все погане на воді. Якби я робила навпаки, серце моє зараз було б усе в страшних рубцях, а так воно – рай запашний. Бог дав нам дві дорогоцінні здатності: згадувати і забувати. Коли нам роблять добро, вдячність вимагає пам’ятати його, а коли роблять зло, любов спонукає забути його.
0
0
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку, щоб повідомити про це редакцію.
Читайте також
Підземелля, де світла і спокою було більше, ніж у палаці
11 Червня 19:51
Як ченці рятували античність, стиснувши зуби та пера
10 Червня 00:50
Заміське селище, де неміч перестала бути вироком
07 Червня 18:55
Що залишилося від Булгакова на Андріївському узвозі?
06 Червня 01:01
Одна літера не вирішить суперечку про святого Іллю Муромця
05 Червня 20:47
Брудний палець Фоми у відкритій рані Христа
31 Травня 23:59