Чому вчить священник, який зламує двері храму?
Ми не можемо зрозуміти, з яким серцем ця людина буде завтра проповідувати своїй пастві слова Христа про прощення, мир, любов.
Чергове відео захоплення храму на Буковині. Черговий клірик ПЦУ, який за допомогою ломика власноруч зламує спочатку хвіртку на воротах, а потім – двері храму.
Він стоїть на чолі озвірілого натовпу, який з криками та улюлюканням топче, розштовхує та принижує бабусь-прихожанок храму УПЦ.
І це не осудження. Ми не можемо зрозуміти, з яким серцем ця людина буде завтра проповідувати своїй пастві слова Христа про прощення, мир, любов. Який взагалі сенс у таких словах, якщо в справах священник «говорить» зовсім інше?
Адже в іншому буковинському селі, Дубівцях, такий же клірик ПЦУ на наступний день після силового захоплення елейно повчав «добру і любові».
Можна довго сперечатися, чи є апостольська спадкоємність у членів ПЦУ, чи закономірно Патріарх Варфоломій назвав їх священнослужителями. Але навіщо сперечатися? Говорити ж можна не тільки словами. Чи віддамо ми свю дитину вчителю, який лихословить і на уроках показує дітям, як красти, грабувати і колотися? Напевно, ні. Хай навіть йому раптом надіслали диплом Гарварда чи Сорбонни.
Його «навчання» приведе дитину в підворітню, а то й у в'язницю. Чому ж ми думаємо, що в церкві діє інша логіка?
