Церква згадує зцілення Спасителем сліпонародженого
Євангельське чудо нагадує віруючим про необхідність духовного прозріння та силу віри в Христа як істинного Світла світу.
В шостий тиждень після Пасхи Церква відзначає день пам'яті одного з найбільших чудес Христа – зцілення людини, сліпої від народження, про яке розповідає Євангеліє від Іоанна.
Згідно з євангельським оповіданням, Ісус Христос зустрів чоловіка, який був сліпим від народження. Учні запитали Учителя, хто згрішив – він чи його батьки, що народився сліпим. Спаситель відповів, що це сталося не через гріх, але щоб на ньому явилися діла Божі.
Христос плюнув на землю, зробив бруд із плювання і помазав очі сліпому, сказавши: «Іди, умийся в купальні Силоам». чоловік пішов, умився і став бачити. Це чудо вразило не тільки самого зціленого, але й усіх оточуючих, включаючи фарисеїв, які допитували як самого прозрілого, так і його батьків.
Особливе значення в євангельському оповіданні має реакція фарисеїв на здійснене чудо. Дізнавшись про зцілення, вони привели до себе колишнього сліпця для допиту. Головним їхнім обуренням стало те, що Христос звершив зцілення в суботу, що, на їхню думку, порушувало закон про суботній спокій.
«Тоді деякі з фарисеїв говорили: не від Бога Цей Чоловік, бо не дотримується суботи», – читаємо в Євангелії. Однак зцілений сміливо відповідав їм: «Чоловік той грішник чи ні, не знаю; одне знаю, що я був сліпий, а тепер бачу».
Коли фарисеї продовжували наполягати, що Ісус – грішник, прозрівший відповів з ще більшою рішучістю: «Якщо Він грішник, то як може творити такі чудеса?». Врешті-решт, не витримавши натиску істини, фарисеї вигнали його з синагоги, заявивши: «У гріхах ти весь народився, і ти нас учиш?»
Отці Церкви бачать у зціленні сліпого глибокий духовний сенс. Зцілення фізичної сліпоти символізує просвітлення душі людини світлом Христової істини. Сліпорожденний не тільки здобув фізичний зір, але й увірував у Христа як Сина Божого.
Багато віруючих у цей день особливо моляться про зцілення від різних недуг, як тілесних, так і духовних, пам'ятаючи про всемогутність Божої благодаті.
