«Своїми грошима ми самі фінансуємо в Україні гоніння на християн»
У США випустили масштабне відеорозслідування про злочини ПЦУ та влади проти УПЦ.
Лідер молодіжного крила Республіканської партії США Кетрін Уайтфорд опублікувала у своєму Х відеорозслідування про злочини ПЦУ та представників влади проти громад УПЦ. Публікуємо повністю текст відеовиступу політика.
Сьогодні я хочу поговорити про великий міф про релігійну свободу в Україні.
Із самого початку я хочу сказати: це не про протистояння Росії й України. Проблеми України жодним чином не виправдовують численні злочини Росії.
Але долари з наших податків не фінансують Росію, вони фінансують Україну. Якщо ми відмовимося подивитися в очі правді про український уряд і про те, наскільки Україна далека від того, щоб бути вільним і справедливим суспільством, яке поважає основні права людини, ми не тільки не зможемо принести швидкий і прийнятний мир її народу – ми не зможемо жити відповідно до наших ідеалів, закріплених у «Білі про права» (основа Конституції США. – Ред.).
Це особливо важливо зараз, адже після 20 травня 2025 року народ України і його права знаходяться під особливою загрозою, якщо ми, люди совісті та доброї волі, нічого не зробимо.
Віцепрезидент Джей Ді Венс говорив про цю проблему, коли він ще був сенатором від Огайо і був номінований на пост віцепрезидента. Але багато хто його почув? Почуйте мене сьогодні.
Український уряд, чиновники та правоохоронні органи безпосередньо залучені в ці релігійні репресії.
Попередження: деякі кадри, які ви побачите, можуть вас шокувати. Це відео покаже конкретні докази жорстоких релігійних переслідувань, що охопили українську націю. Я покажу, наскільки залучені в релігійну дискримінацію українські чиновники, і назву конкретні імена. Рано чи пізно вони повинні понести відповідальність.
Це почалося не вчора, і вся ця ситуація є чітким сигналом про загальне ставлення до прав людини з боку уряду Зеленського.
Отже, давайте розглянемо всього кілька прикладів того, у що уряд України перетворює свою країну. Уряд, майже повністю фінансований за рахунок податків американських громадян. Пам'ятайте, це кошти з наших податків у дії.
У цьому першому відео ми бачимо і чуємо літню християнку з українського міста Красилів.
У відчаї вона звертається до свого сина, солдата Збройних Сил України, який бореться на фронті.
Цей запис був зроблений 15 травня, і співробітники поліції, яких ви бачите на екрані, тут не для того, щоб захищати закон, – ні, вони прийшли, щоб допомогти в захопленні її храма, здійснюваному активістами так званої ПЦУ – нової церковної організації, яку підтримує держава.
Поки її син-солдат бореться за її життя і за свою Батьківщину на передовій – далеко від фронту, на Західній Україні, уряд Зеленського підступно, силою відбирає її храм, її місце молитви.
Ці захоплення храмів здійснює добре екіпірована поліція, міцні молоді люди, яких так не вистачає на фронті. Але тут, в тилу, вони борються з жінками, літніми людьми і відданими священнослужителями.
Ось що говорить нещасна жінка, звертаючись до свого сина Сергія, який знаходиться в окопах, поки над його матір'ю знущаються.
Це відео – крик душі однієї з тисяч і тисяч вірян УПЦ, патріотичних громадян України, у яких вже відібрали храми.
На сьогодні понад 1500 храмів із приблизно 12 000, що належать вірянам Української Православної Церкви, були захоплені шляхом нальотів, підробки документів і прямого насильства. Більшість з цих 1500 храмів були захоплені за правління Зеленського, особливо після кампанії так званої духовної незалежності, яку він оголосив у грудні 2022 року.
По суті, ця кампанія є не більше ніж незаконною державною програмою репресій проти Української Православної Церкви – найдавнішої і найбільшої християнської Церкви в Україні.
Деякі намагалися стверджувати, що ця Церква «пов'язана з Москвою». Але це не більше ніж пропаганда. УПЦ отримала адміністративну незалежність від Москви ще в жовтні 1990 року.
Підтримувалися дружні відносини, і Предстоятелю Української Церкви, Митрополиту Київському і всієї України Онуфрію, було надано почесне місце в Синоді РПЦ. Але з початком повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 році Митрополит Онуфрій і УПЦ розірвали всі контакти і спілкування з Російською Церквою.
Колишній міністр етнополітики України Олена Богдан провела дослідження, в якому було встановлено, що між двома Церквами немає жодних зв'язків. Коли вона заявила про це, її звільнили і замінили. Зручно, чи не так?
Але повернемося до ситуації в Красилові, де 15 травня група активістів нової державної Церкви з допомогою поліції захопила Воскресенський собор УПЦ.
Вони намагалися відібрати цей храм у громади УПЦ різними способами з 2023 року. Вже було кілька спроб захоплення.
Мер міста Ніла Островська особисто зізналася в спробах тиснути на громаду і змусити її перейти в підтримувану владою ПЦУ.
Під її керівництвом місцева рада ще в квітні 2023 року проголосувала за заборону УПЦ на території Красилова і припинення права користування земельними ділянками для УПЦ, що, звичайно, є абсурдним і незаконним рішенням, яке ніхто не виконав.
Влітку 2023 року вона зізналася по телебаченню, що, цитую: «Ми дещо перевищили свої повноваження, ухваливши це рішення». При цьому з подачі влади в місті пройшло фальшиве голосування «за перехід до ПЦУ», в якому взяли участь випадкові мешканці міста, а не церковна громада.
Його нелегітимність підтвердили слова самої мера Ніли Островської, яка заявила, що збиралася не церковна громада, а, цитую: «Красилівці (тобто просто мешканці міста) вийшли на загальні збори, висловили своє бажання, поставили свої підписи за бажання переходу УПЦ до ПЦУ».
Водночас вірні УПЦ провели свої законні збори, підтвердили свою відданість УПЦ і відстояли свій храм, не пустивши потенційних рейдерів.
Ось ще одна цитата мера, яка остаточно розставляє всі крапки над i: «На жаль, настоятелі та парафіяни Української Православної Церкви дуже не хочуть добровільно переходити до ПЦУ. Хоча я неодноразово зустрічалася зі священником і намагалася його переконати, але, на жаль, добровільного переходу немає».
Тобто вона сама підтверджує: добровільно ніхто нікуди не переходив.
Ви можете собі уявити подібне в Америці!? Мер міста, який використовує адміністративний ресурс, щоб змусити громадян перейти з однієї Церкви в іншу? А потім звітує про свої успіхи по телебаченню?
Скільки б такий мер пробув на своїй посаді, поки його не вивели б з кабінету в наручниках? Але це не Америка, це Україна, і в Україні така поведінка є прийнятною.
Не маючи можливості змусити людей змінити віру, влада Красилова і підтримувана державою Церква (ПЦУ) вирішили захопити і відібрати храм у його законних власників будь-яким способом.
Було зроблено кілька спроб захоплення, яким мужні православні християни змогли протистояти.
Лише 15 травня 2025 року, рано вранці, банда з ПЦУ – за безпрецедентної масштабної допомоги з боку поліції – увірвалася на територію собору, зрізала замки і захопила собор.
Увірвавшись всередину, бандити напали на священника, протоієрея Олександра Дунця, який перебував усередині храму, намагаючись запобігти захопленню святої Божої церкви. Вони грубо повалили його на підлогу і відібрали телефон, на який він знімав беззаконня, що творилося. Цей момент був зафіксований на відео парафіянином.
Водночас один із керівників захоплення, клірик і «благочинний» ПЦУ Іван Кулініч, проривається до вівтаря собору, нібито «помолитися», поки його дружки б'ють отця Олександра.
Напад на отця Олександра стався на очах у поліції, але вони нічого не зробили. Після того, як рейдери увійшли в собор, поліція забарикадувала двері храму, а також вхід на територію – щоб не дати прибулим вірянам УПЦ повернутися у свій храм. Це момент, коли згадана нами раніше жінка, мати українського солдата, знімає на телефон, звертаючись до свого сина Сергія.
Зверніть увагу, як багато на території невідомих фізично міцних чоловіків, найманців для вуличних сутичок, яких в Україні з часів Майдану називають «титушками».
Вони ховають обличчя, уникають камер... Це та сама «громада віруючих ПЦУ», для якої захопили храм? Скажіть, якби ви прийшли за тим, що вам належить по праву, ви б так себе поводили? Ховали б обличчя, уникали камер? Звичайно, ні... Але якщо ви знаєте, що скоюєте злочин, то саме так би себе і поводили.
Те, що найняті бандити поводяться як бандити, не дивно. Жахає те, що поліція безпосередньо бере участь у цьому злочині разом із ними. Вони діють разом, в одних рядах, пліч-о-пліч проти власників собору, віруючих УПЦ. Дивіться самі.
Більш того, в захопленні бере участь сам директор Хмельницького комунального підприємства «Електротранс» Сергій Бобух. І це не вперше, раніше він навіть приходив з пилкою-болгаркою, щоб зрізати замки.
Також на території собору в складі групи нападників громадяни впізнали кількох високопоставлених українських силовиків у цивільному, які не представилися і не показали документів.
Один із них – співробітник управління СБУ Хмельницької області Юрій Олександрович Шарагов – ось він, у зелених штанях на фото. Інший – начальник Красилівського відділу поліції Роман Томчишин. Ще один – начальник управління профілактичної діяльності Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області Валентин Білянський.
Чи є сумніви, що ці високопоставлені співробітники правоохоронних органів керують захопленням собору і безпосередньо причетні до цього злочину? Як і керовані ними бандити, вони відмовляються називати себе. Цікаво, чому?
Як би вони не намагалися виправдати і легітимізувати ці злочини незаконними судовими рішеннями про передачу храму ПЦУ на підставі того самого фальшивого голосування 2023 року, неправдивість якого визнала сама мер Красилова, те, що все це – одне суцільне зло, видно неозброєним оком.
Злочин, в якому місцева влада і правоохоронні органи настільки очевидно замішані, що немає ніяких сумнівів, хто головний замовник і виконавець.
Моїх співвітчизників-американців прошу запам'ятати імена цих посадових осіб: Островська, Бобух, Кулініч, Білянський, Томчишин, Шарагов – у США всі вони вже були б притягнуті до відповідальності.
Дасть Бог, українці доживуть до миру, перемоги над агресором, відновлення демократії і верховенства закону у своїй країні.
Я вже говорила це раніше і скажу знову. І я, і абсолютна більшість Республіканської партії Сполучених Штатів підтримуємо Україну та її суверенітет. Ми співчуваємо боротьбі українського народу за незалежність і свободу.
Україна – прекрасна країна, прекрасний і мужній народ з багатою культурою і гордою історією – історією стійкості, перш за все. Однак сьогодні свідчення показують, що нею правлять злочинні еліти, які знищують основні громадянські права в цій європейській країні.
Українці заслуговують на краще. А віруючі УПЦ заслуговують на рівність і захист своїх законних прав. Саме тому я записую це відео.
Хочу повторити, що те, що сталося в Красилові, – не поодинокий випадок. Таких випадків сотні, коли влада відкрито бере участь у захопленні храмів і придушенні свободи віросповідання. УПЦ повністю витіснена з двох областей України – Івано-Франківської і Львівської.
У тій же Хмельницькій області 24 липня 2022 року група активістів ПЦУ, спонсована державою, на чолі з головою Хмельницької райради Олександром Чернієвичем прийшла до храму Святої Параскеви П'ятниці в селі Пироговці, щоб захопити його прямо посеред богослужіння.
На відео зафіксовано, як сам Чернієвич особисто б'є жінок і кидає їх на землю. Священика буквально тягають по землі. Поліція була присутня на місці, але не втручалася і спостерігала за розправою.
12 квітня 2025 року під час захоплення Миколаївського храму УПЦ в селі Верхні Станівці на Буковині разом з активістами ПЦУ одним із перших через розібраний рейдерами паркан перелазить співробітник поліції Святослав Кишлар, начальник Відділу профілактичної діяльності Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, і разом з ними заходить на територію храму.
Правоохоронці не перешкоджають, а фактично дозволяють рейдерам спочатку зламати паркан, а потім і двері храму. Поліція застосовує фізичну силу до віруючих УПЦ, відсуваючи їх від рейдерів – фактично бере загарбників під захист і створює їм живий коридор.
Один із співробітників поліції виходить із себе після звинувачень від парафіянки УПЦ у співучасті в злочині і жорстоко нападає на неї. Таким чином, поліція забезпечила успіх захоплення храму у Верхніх Становцях після того, як попередня спроба захоплення в ніч з 8 на 9 квітня провалилася.
Тієї ночі віряни відстояли свій храм від нападу групи нападників на чолі зі «священником» спонсорованої державою ПЦУ, відомим серійним рейдером Романом Грищуком. Без поліції вони були і залишаються в меншості.
Ви можете оцінити чисельність і згуртованість Миколаївської громади УПЦ у Верхніх Станівцях, у якої відібрали храм, за цими відео з Великоднього богослужіння, яке християни були змушені провести поза своїм храмом.
Ще один свіжий приклад із Буковини.
16 травня 2025 року, на наступний день після захоплення в Красилові, група активістів ПЦУ взяла штурмом храм УПЦ Різдва Пресвятої Богородиці в місті Заставна Чернівецької області. У нападі найактивнішу участь брали «священнослужителі» ПЦУ, які, озброївшись ломом, розштовхували людей і виламували двері.
А допомагали їм представники місцевої влади – в натовпі було помічено заступника старости села Веренчанка Леоніда Гольцова. Він теж розпускав руки і відтягував жінок, які захищали свій храм.
Особливо показовою є ситуація в місті Черкаси, де мер міста Анатолій Бондаренко особисто скликав городян брати участь у захопленні кафедрального Михайлівського собору та єпархіального управління УПЦ 17 жовтня 2024 року. А потім сам брав участь у цьому беззаконні.
Того дня основною ударною силою ПЦУ були радикальні ультранаціоналісти, а штурм супроводжувався масовим насильством, стріляниною і бійками. Кілька вірян, серед яких були жінки і літній монах, отримали серйозні поранення. Крім собору, було захоплено і розграбовано управління Черкаської єпархії УПЦ, що, звичайно, ніяким «переходом до ПЦУ» пояснити не можна.
Той же мер Бондаренко керував захопленням Андріївської церкви УПЦ в Черкасах 6 травня 2025 року, вступав у суперечки з віруючими і був освистаний народом за своє беззаконня.
Черкаські захоплення за участю мера мають такий резонанс не тільки через його відкриту участь і зловживання владою, але особливо тому, що вони гранично незаконні навіть в Україні. Справа в тому, що якщо в інших ситуаціях імітація «голосування громади за перехід до ПЦУ» ще може бути визнана «законною» в суді, то в Черкасах це працювати не може.
Тому що обидва ці храми, не кажучи вже про будівлю та майно єпархіального управління, перебувають у прямій приватній власності самої Черкаської єпархії, а не якоїсь окремої громади – як у тих інших випадках. Ситуація в Черкасах є порушенням не тільки свободи совісті і віросповідання, не тільки самого закону і порядку, але і самого принципу недоторканності приватної власності.
І якщо у США є інструменти, щоб захистити себе і своїх громадян, то громадяни України беззахисні перед цією тиранією. Найбільш вразлива і дискримінована група українців на територіях, контрольованих українським урядом сьогодні, – це віруючі Української Православної Церкви.
Сьогодні їхнє становище тільки погіршується. 20 травня 2025 року в Україні набирає чинності варварський Закон № 3894-IX. Цей закон критикують ООН, Комісія з міжнародної релігійної свободи США, Англіканська Церква, Ватикан та інші організації і правозахисники. Цей репресивний документ, який створили на замовлення самого Зеленського і буквально проштовхнули через парламент шляхом залякування і шантажу, абсолютно справедливо називають «Законом про заборону УПЦ».
Ви можете запитати: «А чому б не приєднатися до державної Церкви, хіба це не було б простіше?»
Це абсурд. Який американський християнин погодився б на примусове приєднання до іншої деномінації?
Багато ієрархів, такі як митрополит Кіккський Никифор, відзначали, що підтримувана державою ПЦУ не є канонічною, це нелегітимна Церква. З не менше ніж 14 загальновизнаних автокефальних Православних Церков світу тільки чотири визнають цю державну Церкву – і одна з них допомогла її створити.
Права вірян УПЦ знаходяться під ударом щодня. Як ми вже говорили, в двох регіонах України УПЦ практично повністю знищена. Всі храми закриті, віряни збираються на Літургію в приватних будинках і квартирах, піддаються полюванню і облавам. Тепер така доля для будь-якої громади УПЦ може бути питанням часу – якщо ми, богобоязливий і волелюбний народ Америки, будемо мовчати.
Якщо ми залишимося байдужими і зрадимо всі ті цінності, за які ми боролися століттями. На яких стоїть Америка.
Давайте не будемо зраджувати українських християн. Давайте скажемо «ні» релігійним репресіям в Україні. Немає закону, який прирівнює мирних, молитовних християн до злочинців. Нам потрібно домогтися його скасування. І забезпечити відповідальність тих, хто знущається над правами людини в Україні, отримуючи при цьому військову підтримку і фінансування від американського народу.
Ми надішлемо імена і докази злочинів відомих українських урядовців та інших осіб, причетних до незаконних захоплень храмів, до адміністрації Президента США, вимагаючи негайних дій. Але нам потрібна ваша допомога. Поділіться цим відео, позначте ваших обраних представників, зателефонуйте їм, поділіться цим відео з друзями і допоможіть нам забезпечити краще майбутнє для України.
Дякуємо!
