Глобалісти чи Божий Промисел: хто насправді керує нашим світом
Чому православним християнам не варто боятися теорій змови та світової закуліси.
20 серпня 2025 року армія Ізраїлю почала наступ на місто Газу. Прем’єр країни Нетаньяху заявив, що захопить Газу, незважаючи ні на що. Це не перша така заява. Ізраїль давно намагається взяти під контроль цю територію. Здавалося б, у нього є для цього всі ресурси: військові, технологічні, політичні. Але не виходить.
Втім, чому ми про це пишемо?
Іноді можна почути думку, що нашим світом керують глобалісти, тіньові еліти, світова закуліса, євреї, а в Україні ще й «соросята».
І справді, за бажання можна підвести під ці твердження фактологічну базу. Однак у християн не може не виникнути питання: якщо світом керує світовий уряд, то що робить Господь? Хіба Він усунувся від впливу на долі людства або не здатен на них вплинути?
Позитивна відповідь на це питання суперечить Святому Письму та вченню Церкви. Більше того, суперечить і дійсному стану речей. Не вірите? Давайте розбиратися.
Священне Письмо і влада Бога
У Біблії ми бачимо багато прикладів того, як люди, що вважали себе всемогутніми, були посоромлені Богом.
Наприклад, єгипетський фараон був упевнений у необмеженості своєї влади. Люди вважали його божеством і були переконані, що навіть Ніл розливається лише тоді, коли цього забажає фараон. Хіба це не «володар світу»? Згадаймо його надмірну гординю і відчуття всемогутності. Коли Мойсей вимагав відпустити ізраїльтян, фараон відповів: «Хто такий Господь, щоб я послухав Його?» (Вих. 5: 2). Все закінчилося тим, що Бог показав фараону, що саме Він керує історією. Спочатку єгипетські кари, а потім вихід Ізраїлю і загибель війська фараона в морі стали дуже зрозумілим нагадуванням: жодна влада людини не може зрівнятися з владою Творця.
Ассирійський цар Сеннахеріб теж був упевнений, що його влада необмежена. Він хвалився: «Жоден бог інших народів не врятував їх, і Бог Ізраїлю не врятує Єрусалим». До Ізраїлю його армія не зустрічала серйозного спротиву під час війн з іншими народами. Сеннахерібові здавалося, що вся влада світу належить йому. Але тієї ж ночі, коли він промовив свої безглузді слова, Ангел Господній вразив 185 тисяч його воїнів (4 Цар. 19). І що дала йому надія на силу зброї та чисельність армії? Нічого. Все це було перетворено Богом на порох.
Нарешті, перемога юного Давида над филистимським велетом Голіафом. Цей гігант у важких обладунках сорок днів насміхався над ізраїльськими воїнами, викликаючи їх на поєдинок, але всі його боялися. Здавалося, Голіафа ніхто не може перемогти. Але вийшов кволий пастух Давид з пращею і камінням. Один точний кидок – і могутній Голіаф впав мертвим, а филистимська армія розбіглася.
Взагалі, Святе Письмо вчить, що ілюзія всемогутності жорстко відкидається Богом. Найвеличніший цар Вавилону Навуходоносор якось сказав: «Хіба не цей Вавилон, який я побудував на славу своєї величі?» (Дан. 4). Тут – і гординя, і відчуття сили, і самопревищення. І що? Тієї ж ночі він втратив розум і жив, як тварина, харчуючись травою, поки не визнав, що «Вседержитель царює над царством людським». Його слова – найчіткіше свідчення, що навіть наймогутніші правителі падають, коли ставлять свою владу вище влади Бога.
Що означає «князь світу цього»?
З іншого боку, у Писанні говориться, що і сатана має певну владу. Він називається «князем світу цього» і пропонує Христу поклонитися йому в обмін на всі царства світу. І тому деяким людям здається, що доля людства безпосередньо залежить від рішень злого духа.
У якому ж сенсі сатана – «князь світу цього»? Сам Господь Ісус Христос кілька разів вживає це словосполучення, говорячи про сатану: «Нині суд світу цього; нині князь світу цього буде вигнаний геть» (Ін. 12: 31). «Вже недовго Мені говорити з вами, бо йде князь світу цього, і в Мені нічого не має» (Ін. 14: 30). «Коли ж Він [Дух Святий] прийде, то викриє світ… а про суд, що князь світу цього осуджений» (Ін. 16: 11).
Святі отці сходяться на думці, що під «світом» (саме так, через десятеричну «і») тут слід розуміти гріховний стан людства, яке живе без Бога. Сатана називається князем цього «світу», бо він спокусив людину, приніс гріх і смерть, і відтоді ті, хто веде гріховний спосіб життя, хто суперечить Богові, опиняються під владою сатани.
Але навіть у цьому випадку слід пам’ятати, що ця влада не є абсолютною. Вона тимчасова, паразитична, обмежена Божим Промислом.
Коли диявол спокушав Христа в пустелі, він сказав: «Тобі дам владу над усіма цими царствами і славу їх, бо вона віддана мені, і я кому хочу, даю її. Отже, якщо Ти поклонишся мені, то все буде Твоє» (Лк. 4: 6–7). Тут сатана намагається показати себе володарем світу.
Але Христос відкидає його пропозицію: «Відійди від Мене, сатано, бо написано: Господу Богові твоєму поклоняйся і Йому одному служи» (Лк. 4: 8). Спаситель чітко показує: так, сатана може пропонувати владу, може спокушати багатством і славою. Але все це – тимчасові і хибні обіцянки. Справжня влада належить тільки Богові.
Найяскравіший приклад того, наскільки влада сатани є обмеженою, ми бачимо у книзі Іова. Диявол прийшов до Бога і сказав: «Іов праведний, бо в нього все добре. Відібери в нього багатство – і він тебе прокляне». І Господь відповів йому: «Ось усе, що він має, в руці твоїй; тільки не простягай руки на його душу» (Іов 1: 12).
Сатана позбавив Іова дітей, майна, здоров’я. Але щоразу Господь ставив межу: «Ось він у руці твоїй; тільки душу його бережи» (Іов 2: 6).
На прикладі історії Іова ми бачимо, що сатана не може діяти, як йому заманеться. Він може спокушати, випробовувати, але не може зруйнувати те, що береже Сам Господь. І свідчення цього ми знаходимо не лише в Біблії, а й у фактичному стані речей.
Аще не созиждет Господь…
Повернімось до війни Ізраїлю проти Палестини, яка триває вже дуже довго. Вся територія Палестини (разом із сектором Газа) займає приблизно 6020 км². Для порівняння, Чернівецька область (найменша в Україні) – приблизно 8097 км². А сам сектор Газа має 40 кілометрів у довжину і 10–12 у ширину (всього 365 км²). Це крихітний клаптик землі, якому протистоїть потужна держава Ізраїль, площа якої у десятки разів більша за територію Гази. Люди, які живуть у Газі, оточені з усіх боків, у них немає води, їжі, серйозної зброї, військової допомоги від інших країн. Вони буквально помирають від голоду і спраги.
Своєю чергою Ізраїль має велику і сильну армію, озброєну за останнім словом техніки: із танками, літаками, балістичними ракетами і надточними системами наведення. Ізраїлю допомагають США, надаючи і зброю, і розвідувальні дані. І що? Армія Ізраїлю майже зрівняла Газу із землею, але… взяти не може. Питання: чому? Бо Бог не дозволяє. Адже сказано в Писанні: «Якщо Господь не споруджує дім, марно трудяться будівничі його; якщо Господь не охороняє місто, марно пильнує страж» (Пс. 126: 1).
Те саме можна сказати і про події в Україні. Зрівнятися з армією РФ за військовою потужністю може хіба що США і Китай. Україна ж має великі проблеми зі зброєю, економікою, інфраструктурою і багатьом іншим. Проте на фронті майже паритет. Пояснити це можна лише Божим дивом і Його довготерпінням, бо українська влада відверто діє проти Церкви.
Водночас є багато прикладів того, як у гірший для України бік змінюється ситуація на фронті з посиленням гонінь на Церкву. Не бачити, не розуміти цього може лише дурень. Ми говоримо це не для того, щоб закликати українську владу припинити гоніння на Церкву (вона не зупиниться у своєму безумстві і закликати її до чогось безглуздо), а щоб показати, що лише Бог керує світом. Не Трамп, не Путін, не глобалісти і світова закулісна влада – а лише Господь.
Що це означає для нас, православних? Що нам нема чого боятися. З нами, як з Іовом, не може трапитися нічого більше того, ніж те, що дозволить або попустить Бог.
