«Благими намірами...»: роздуми про стан Кіпрської Церкви
Грецький богослов і автор філіалу СПЖ в Греції Георгіос Анастасіу поділився роздумами про відсутність парафіян у кафедральному храмі Нікосії під час служіння Предстоятеля Кіпрської Церкви Архієпископа Георгія.
Дивлячись на фотографії, які заповнили релігійні сторінки інтернету, переживаю змішані почуття скорботи і надії. У такі моменти особливо гостро звучить давня мудрість: «Благими намірами вимощена дорога в пекло».
Сумна картина порожнього храму
Хіба не викликає скорботи вид величного кафедрального собору Кіпрської Церкви – храму Апостола Варнави в Нікосії – у день пам'яті святих Отців IV Вселенського Собору (13 липня 2025 року)? Храм майже зовсім порожній, незважаючи на те, що Божественну літургію звершує сам Архієпископ Кіпру Георгій.
Чому ми спостерігаємо цю гнітючу порожнечу під час Великого входу?
Невже кіпріоти перестали відвідувати церкву? Навряд чи – зазвичай храми на Кіпрі переповнені вірянами.
Що ж відбувається насправді?
Голос народу Божого
Нехай звершуючий богослужіння Архієпископ Георгій замислиться над тим, про що свідчить трагічна картина порожнього храму. Можливо, це означає не відсутність церковної свідомості у вірян, а, навпаки, пробудження їхнього істинного церковного почуття?
Чи не призвела присутність Архієпископа Георгія в храмі Апостола Варнави до того, що віряни пішли на богослужіння в інші храми?
Чи не є відсутність вірян формою явного протесту і несхвалення дій Архієпископа Георгія?
Можливо, здорова церковна свідомість народу виступила проти неприйнятних дій Архієпископа проти митрополита Пафоського Тихіка і проти самої позиції Церкви?
Чи не хотів народ своєю відсутністю на Літургії голосно сказати Архієпископу: «Досить, Ваше Блаженство! У вас немає права діяти самочинно! Немає права нехтувати церковним порядком, Статутом нашої Церкви, принципами правової держави! У вас немає права принижувати нашу Апостольську Церкву в очах усієї православної спільноти! Припиніть нас провокувати! Припиніть нас спокушати!»
Чи є надія, що Архієпископ почув це послання? Не думаю, але на це сподіваюся і про це молюся. В іншому випадку Архієпископу залишиться тільки повторювати: «Благими намірами вимощена дорога в пекло». Але тоді буде вже занадто пізно.
Звернення до архієреїв Кіпру
Порожнеча храму під час Літургії Архієпископа Георгія повинна послужити застереженням і для інших архієреїв Кіпру – особливо для тих, хто, можливо, зі страху чи під тиском, а напевно з корисливих міркувань, взяли участь у спокушанні народу і приниженні Кіпрської Церкви перед обличчям усього православного світу шляхом несправедливого і аморального відсторонення митрополита Пафоського Тихіка.
Ваші Преосвященства! Юридично і морально недопустиме «судилище» над митрополитом Пафоським Тихіком із наступними заборонами служіння, забороною звершити поминальну службу по матері, обмеженням утримання, погрозами і образами досягає результату, протилежного задуманому: підносить Тихіка в очах народу і підриває авторитет самого Архієпископа і його прихильників.
Але і ті, хто зараз мовчить, не звільняються від відповідальності. Не забувайте римське юридичне висловлювання: «qui tacet consentire videtur» – «мовчання вважається згодою». Нехай цей вираз і не входить у сучасне законодавство, він залишається потужним звинуваченням перед обличчям історії, яка засудить винне мовчання. І її вирок буде безжальним.
Думки про гідність
Присвячую вам, кіпрським архієреям, думки професора Аристотеля Манесіса:
«У такі часи, як зараз, головне – захистити себе не від переслідування, а від приниження. Зберегти свою гідність як людини, як громадянина, як ученого. І таким чином захистити авторитет університетської кафедри, яку ти маєш честь займати, і яка, будучи оплотом політичної свободи, природно, піддається політичним бурям, оскільки знаходиться на піку свого розвитку...» (Арист. Манесіс, лекція з Конституційного права, 18.01.1968).
Заключне попередження
Боюся, що суд історії буде передбачений протестом обурених вірян щодо вашої власної відповідальності за те, що відбувається в Кіпрській Церкві. І тоді ви всі разом з Архієпископом будете шукати відповідь на питання: «Куди привели наші благі наміри?» – і згадаєте приказку: «Благими намірами вимощена дорога в пекло».
