Лист до Москви як капкан для УПЦ від Єленського: як не потрапити?
Голова ДЕСС В. Єленський анонсував перевірки громад УПЦ і запропонував легкий спосіб вирішення проблем – лист до РПЦ. Це не просто каверза чи пастка, а цілий капкан.
«Головний» з релігії в Україні, голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський кілька днів тому повідомив, що з травня 2025 року його структура почне перевіряти релігійні організації на зв'язки з РПЦ. Тобто застосовувати на практиці закон про заборону УПЦ, ухвалений 20 серпня 2024 р. Офіційна назва закону: «Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій», але оскільки він спрямований на заборону УПЦ, то ми будемо його називати так.
Зі слів В. Єленського випливає, що ДЕСС буде перевіряти на наявність зв'язків із РПЦ кожну громаду УПЦ. На етапі ухвалення закону це питання активно дискутувалося в інфополі, адже громад УПЦ понад 10 тисяч. Перевірити кожну, щодо кожної винести припис, провести судовий процес і лише потім заборонити – це дуже тривала та громіздка процедура, яка потребує значних адміністративних і кадрових ресурсів. Прихильники УПЦ говорили, що довести наявність зв'язку якоїсь сільської парафії з РПЦ – справа дуже скрутна, якщо не неможлива. Недруги УПЦ вимагали не зациклюватися на кожній громаді, а заборонити УПЦ одразу й цілком. Але В. Єленський вигадав щось хитріше.
Не будемо забувати, що мета нинішньої української влади – знищення УПЦ. Не розірвати неіснуючі зв'язки з РПЦ, не позбавити РФ неіснуючого впливу, не нейтралізувати неіснуючих колаборантів, а саме знищити Церкву. Для досягнення цієї мети влада розігрує стару як світ і банальну комбінацію зі «злим» і «добрим» поліцейським. У ролі «злого» – СБУ та інші силові структури, а також активісти-радикали, у ролі «доброго» – В. Єленський.
Усі бачили, які криваві побоїща влаштовують радикали під час захоплень православних храмів, всі знають, як силовики без усякої провини та доказів кидають людей за ґрати, як незаконно переводять громади до ПЦУ та інше. Звичайно, ніхто не хоче потрапити під цей каток. А з початком активної фази дії закону про заборону УПЦ абсолютно всі громади постають перед подібною загрозою. «Це буде активний процес, який нарешті запуститься саме у травні», – натякає В. Єленський. За сценарієм усі вже мають боятися.
Але ж В. Єленський – «добрий поліцейський», адже він не вимагає неможливого. «Держава не вимагає від православних, які перебувають у складі Московського Патріархату, ні зрадити православ'я, ні перейти на новоюліанський календар... Все, що вимагає держава, – це вийти зі складу релігійної організації, яка є учасницею війни проти України» (тобто РПЦ), – умовляє голова ДЕСС. І навіть пояснює, як легко і просто це можна зробити.
Для цього не треба нікуди звертатися, не треба порушувати питання про «вихід» із РПЦ на рівні єпархії чи всієї Київської Митрополії. Потрібно лише написати один маленький лист. До Москви. «Керівник тієї релігійної організації, яка перебуває офіційно у складі Московського Патріархату, але не хоче бути, просто робить заяву, надсилає туди листа, надсилає нам копію і все. Нам цього достатньо, розпорядження виконано», – запевняє Єленський. Лише!
Лише треба умовному сільському батюшці написати на ім'я патріарха Кирила чи Священного Синоду РПЦ листа, що прихід такий-то села (міста) такого-то виходить зі складу РПЦ, копію надіслати В. Єленському і все.
Відразу всі хмари над приходом розсіюються, ніхто не захоплює храм, батюшку не називають «московським попом», у його дітей не тицяють пальцями, а силовики не приходять з обшуками. Ось тільки казочка ця для дуже наївних. Пояснюємо чому.
У чому підступ
По-перше, закон про заборону УПЦ передбачає цілих сім ознак належності (афіліації) до РПЦ. І листа на ім'я патріарха Кирила їх зовсім не перекриває. Нагадаємо, що це за ознаки:
1. Громада УПЦ безпосередньо або через єпархію УПЦ входить до складу РПЦ.
2. В офіційних документах громади УПЦ «є ознаки входження» до РПЦ.
3. В офіційних документах РПЦ «є ознаки щодо входження до її структури» громади УПЦ.
4. Офіційними документами РПЦ передбачено входження представників УПЦ до керівних органів УПЦ.
5. РПЦ може впливати на діяльність громади УПЦ.
6. РПЦ благословляє Київського Митрополита після його обрання на цю посаду.
7. РПЦ дає добро на набрання чинності статутом громади УПЦ.
При цьому для заборони громади УПЦ достатньо лише однієї з цих ознак. Наприклад, пунктів 3, 4, 6, 7 щодо документів Руської Церкви згідно УПЦ, на які ніхто в УПЦ вплинути не може. Нагадаємо, у Статуті УПЦ після Собору у Феофанії викреслено всі згадки про РПЦ. Але в Москві його рішення просто ігнорують, на превелику радість ДЕСС і Віктора Єленського.
Неважко зрозуміти, що жодна заява сільського батюшки з України не викреслить зі статуту РПЦ положення про Українську Православну Церкву як складову РПЦ. А якщо воно там є, то В. Єленський із «чистою совістю» через суд заборонить громаду УПЦ на підставі закону. І жодні листи не допоможуть.
По-друге, В. Єленський як держчиновник прекрасно знає, що мало написати заяву про відставку (вихід із чого-небудь), потрібно ще, щоб організація або посадова особа, на ім'я якої пишеться заява, її задовольнила. Чи можна собі уявити, що Патріарх Кирил відмовляється від українських парафій і особисто накладає на кожен лист позитивну резолюцію? Не можна. А без цього В. Єленський матиме всі підстави стверджувати, що громада УПЦ не вийшла зі складу РПЦ за фактом.
По-третє, канонічно священник не може нічого робити без свого єпископа. За словом 39 Апостольського правила: «Пресвітери і диякони без волі єпископа нічого не роблять». А якщо він пише лист до РПЦ через голову не тільки свого правлячого архієрея, а й через голову Предстоятеля УПЦ і Священного Синоду, це означає, що він фактично виходить не з РПЦ, а насамперед – з УПЦ і своєї єпархії. Він виходить із підпорядкування своєму правлячому архієрею, а тому – опиняється в «підвішеному стані». Але так не буває. Громада разом зі священником повинна мати канонічний зв'язок зі своїм єпископом. Хто ж ним буде після такого листа?
У Конституції України зазначено, що Церква відокремлена від держави і «жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова». Але в реальності держава сьогодні відверто просуває ПЦУ та її сюзерена – Константинопольський Патріархат. Нагадаємо, починаючи з 2018 року Патріарх Варфоломій неодноразово повторював, що після «скасування» Грамоти 1686 р. усі українські православні громади опиняються в його підпорядкуванні. Тому практично немає сумнівів, що ті парафії, які напишуть листа до Москви, будуть так чи інакше зараховані владою до складу структури, яка має від Константинополя Томос функціонувати на території України. Що це за структура, ми знаємо.
По-четверте,
відсилаючи подібну заяву в РПЦ, священник підтверджує, що до цього моменту його громада перебувала у складі РПЦ і виходить тільки зараз.
Можна сперечатися, чи перебувала УПЦ у складі РПЦ після 1990 р., чи тільки, як сказано в Статуті УПЦ, вона була з'єднана зі Вселенським Православ'ям через РПЦ. Але після Собору УПЦ у Феофанії 27.05.2022 р. цієї двозначності вже не існує. П. 4 Постанови Собору свідчить: «Собор ухвалив відповідні доповнення та зміни до Статуту про управління УПЦ, які засвідчують повну самостійність і незалежність Української Православної Церкви».
У пояснювальному листі Предстоятеля УПЦ до Держетнополітики сказано: «За результатами роботи Собору було внесено доповнення та зміни до Статуту про управління УПЦ, що свідчать не тільки про адміністративну незалежність, яка й до цього існувала згідно з Грамотою (Томосом) Патріарха Московського і всієї Русі Олексія від 27 жовтня 1990 року, а й про повну канонічну самостійність УПЦ та відмежування від Московського Патріархату.
Таким чином, зі Статуту про управління УПЦ були виключені всі пункти про зв'язок Української Православної Церкви з РПЦ. Зокрема, це стосується пункту, в якому вказувалося, що Українська Православна Церква є самоврядною частиною РПЦ. Відтепер постанови Соборів РПЦ не є підставою для діяльності Собору єпископів УПЦ. Митрополит Київський і всієї України припинив членство у Священному Синоді РПЦ. Предстоятель Української Православної Церкви довічно обирається єпископатом УПЦ без подальшого благословення. За богослужінням у всіх храмах і монастирях УПЦ не поминається ім'я Патріарха Московського і всієї Русі».
І ось тепер настоятель громади УПЦ своїм листом на ім'я патріарха Кирила підтверджує, що Постанови Собору не мають жодного значення, і на момент написання листа його громада перебувала у складі РПЦ. Ба більше, таким листом священник чи єпископ розписується в тому, що він не підпорядковується Собору УПЦ, який є вищим керівним органом УПЦ.
Виходить парадоксальна ситуація – автор листа фактом його написання декларує, що він не є кліриком УПЦ, але належить Руській Церкві.
По-п'яте, написання листа, якого вимагає В. Єленський, обов'язково внесе роз'єднання серед духовенства і єпископату УПЦ. Обов'язково будуть такі священники, і їх, імовірно, буде більшість, які подібні листи писати не будуть. А отже – проти них будуть запроваджені додаткові репресії.
Висновки
УПЦ точно не перебуває у складі РПЦ з 27.05.2022 р. Ухвала про повну самостійність і незалежність – чітка і недвозначна. Відповідно,
неможливо вийти звідти, де тебе немає.
Якщо ж хтось зі священнослужителів УПЦ через свою наївність такий лист напише, то він поставить себе у вкрай невизначене канонічне становище. Він порушить канонічну єдність УПЦ, дасть привід для тиску на своїх побратимів. І головне – ніяк не врятує себе від можливих репресій, заборони з боку держави та інших неприємностей. Уникнути пресингу з боку держави і радикалів допоможе тільки зрада Церкви і перехід у ПЦУ, і то не факт.
Спасіння УПЦ тільки в єдності з Господом нашим Ісусом Христом і єдність один з одним.
Тому, якщо в когось і виникає думка дослухатися до «доброго поліцейського» В. Єленського, треба сто разів подумати, чи варто лізти в цей уміло розставлений капкан, чи ні.
